Проект з української літератури «Художні особливості змалювання образів реальних історичних осіб у повісті І. Нечуя-Левицького «Гетьман Іван Виговський».
Мета проекту полягає у систематизації знаннь учнів і подання їх у вигляді цілісного аналізу образів історичних осіб, враховуючи співвідношення історичного факту й авторського домислу в характеристиці героїв.
Теоретична частина.
Засоби характеристики образів персонажів.
Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення.
1. Образи дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи:
а) образи осіб, що виступають у творі як об'єкти розповіді (герої, про яких розповідають).;
б) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти розповіді (герої, які розповідають). Більшість літературознавців позначають цей тип образу терміном оповідач;
в) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти розповіді й водночас як її об'єкти (герої, що є учасниками тих подій, про які вони розповідають). Цей змішаний тип образу, в якому оповідач виступає і як персонаж, звичайно позначають терміном розповідач. До особливого типу розповідача відносять специфічні образи героїв-розповідачів ліричних творів, яких називають ліричними героями.
2. Образ творця твору, суб'єкта зображення (що вбирає в себе як суб'єктів, так і об'єкти розповіді, а також і всі інші образи твору) найдоречніше назвати образом автора.
3. Образ адресата твору, суб'єкта адресації зображення звичайно називають образом читача.
4. Образ природного оточення прийнято називати пейзажем.
5. Образ речового оточення прийнято називати інтер'єром. Інтер'єр (фр. inte'rieur – внутрішній) – у літературі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору, конкретизує місце подій, допомагає окреслити соціальне становище персонажа, його духовні запити, смаки, професію, вдачу, психологічний стан тощо. Сприяє глибшій характеристиці персонажів, часто має важливе ідейно-композиційне значення
1. Образи дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи:
а) образи осіб, що виступають у творі як об'єкти розповіді (герої, про яких розповідають).;
б) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти розповіді (герої, які розповідають). Більшість літературознавців позначають цей тип образу терміном оповідач;
в) образи осіб, що виступають у творі як суб'єкти розповіді й водночас як її об'єкти (герої, що є учасниками тих подій, про які вони розповідають). Цей змішаний тип образу, в якому оповідач виступає і як персонаж, звичайно позначають терміном розповідач. До особливого типу розповідача відносять специфічні образи героїв-розповідачів ліричних творів, яких називають ліричними героями.
2. Образ творця твору, суб'єкта зображення (що вбирає в себе як суб'єктів, так і об'єкти розповіді, а також і всі інші образи твору) найдоречніше назвати образом автора.
3. Образ адресата твору, суб'єкта адресації зображення звичайно називають образом читача.
4. Образ природного оточення прийнято називати пейзажем.
5. Образ речового оточення прийнято називати інтер'єром. Інтер'єр (фр. inte'rieur – внутрішній) – у літературі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору, конкретизує місце подій, допомагає окреслити соціальне становище персонажа, його духовні запити, смаки, професію, вдачу, психологічний стан тощо. Сприяє глибшій характеристиці персонажів, часто має важливе ідейно-композиційне значення
Діяльність учнів у проекті
1-й етап - Презентація проекту вчителем. Обговорення учнями шляхів розв’язання поставленої задачі.2-й етап - Вивчення постаті автора в історико-літературному контексті.
3-й етап - Прочитання історичного роману “Гетьман Іван Виговський”.
4-й етап - Аналіз співвідношення художнього вимислу й історичного факту в характеристиці образів історичних осіб.
5-й етап - Ознайомлення з науковими дослідженнями по данному питанню з джерел запропонованих вчителем.
6-й етап - Створення презентації.
7-й етап - Захист проекту.
